Афрофутуризм

Афрофутуризм — культурна естетика, що досліджує афроамериканський та ширший чорношкірий досвід і має на меті поєднати представників чорної діаспори з їхньою спадщиною через призму науки, технології та уяви про майбутнє. Напрям сплітає елементи наукової фантастики, історії, космології, африканських міфів і фантастики, аби переосмислити минуле й спроєктувати альтернативні майбутні світи, де чорношкірі люди є повноцінними суб'єктами й творцями. Термін запропонував культуролог Марк Дері в есе «Black to the Future» (1993; передруковано 1994 року в збірці «Flame Wars»), проте практика має давніші корені — зокрема в музиці Сан Ра, який ще від 1950-х років розробляв космічну міфологію, а згодом у творчості гурту Parliament-Funkadelic та письменниці Октавії Батлер. У візуальному мистецтві до афрофутуризму звертаються митці, як-от Жан-Мішель Баск'я (у ширшому сенсі) та сучасні автори, що використовують колаж, цифрові медіа й інсталяцію. Афрофутуризм осмислює наслідки рабства й колоніалізму, питання ідентичності, технології та звільнення, пропонуючи візії світів, вільних від расового гноблення, і став впливовим у кіно, моді, літературі та музиці.