Електронні медіа

Електронні медіа — це загальна назва мистецьких засобів і носіїв, що потребують електронних пристроїв для створення, зберігання й відтворення. Найпоширенішими прикладами є відеозаписи, аудіозаписи, слайд-презентації, CD-ROM, а також онлайн-контент та інші цифрові формати. На відміну від традиційних матеріалів на кшталт фарби чи каменю, електронні медіа існують як сигнал або дані, які «оживають» лише через технічне обладнання — монітор, проєктор, динамік чи комп'ютер. Використання електронних медіа в мистецтві бурхливо розвивалося від 1960-х років, коли з появою портативної відеотехніки художники, як-от Нам Джун Пайк (який ще 1963 року експонував телевізори як об'єкти), почали освоювати відео як мистецький засіб. Електронні медіа стали основою відеоарту, звукового мистецтва, інтерактивних та мережевих інсталяцій. Ця сфера ставить перед музеями й колекціонерами особливі виклики: технології швидко застарівають, формати й носії стають нечитабельними, тому збереження й реставрація таких творів вимагають постійного «перенесення» на нові платформи. Питання документації, консервації та автентичності електронних медіа є одним із найактуальніших у сучасному музейництві та мистецтвознавстві.