Єлизаветинська епоха

Термін «єлизаветинський» стосується періоду правління англійської королеви Єлизавети Першої з 1558 до 1603 року — доби національного піднесення та розквіту мистецтв у Англії. В образотворчому мистецтві ця епоха відзначена насамперед розвитком портрета, який набув особливого значення як засіб утвердження влади, статусу й династичної тяглості. Портрети самої королеви були глибоко символічними: перли, троянди, глобуси, горностай та інші емблеми втілювали чистоту, могутність і панування. Провідними майстрами доби були мініатюристи Ніколас Гілліард та Айзек Олівер, чиї витончені портретні мініатюри стали вершиною англійського мистецтва тих часів. Стиль вирізнявся площинністю, декоративною ретельністю, увагою до розкішних тканин, вишивки й коштовностей, а не до об'ємної реалістичної передачі простору. Єлизаветинська доба стала також золотим віком англійської літератури й театру, часом Вільяма Шекспіра та Крістофера Марло. У ширшому вжитку слово «єлизаветинський» описує архітектуру, декоративне мистецтво й моду цього періоду з їхньою характерною пишністю та символічною насиченістю.