Ефемерне мистецтво

Ефемерне мистецтво — узагальнене поняття для творів, що існують лише короткий проміжок часу й не призначені для тривалого зберігання. Сама їхня минущість є частиною задуму: твір може розтанути, зів'янути, розсипатися, бути змитим або спожитим, і ця приреченість на зникнення стає джерелом його сенсу й краси. До ефемерного мистецтва належать перформанси, хеппенінги, роботи з природних чи швидкоплинних матеріалів — льоду, піску, квітів, диму, їжі, — а також твори ленд-арту, які поступово руйнує природа. Художники вдаються до ефемерності з різних причин: щоб протистояти комерціалізації та перетворенню мистецтва на товар, щоб наголосити на самому процесі, а не на кінцевому об'єкті, або щоб замислитися над плинністю життя й пам'яті. Серед відомих прикладів — крихкі скульптури Енді Ґолдсворті з листя й льоду, недовговічні інсталяції та документовані акції багатьох концептуальних митців. Часто єдиним слідом такого твору залишаються фотографія, відео чи опис, що порушує питання про роль документації в збереженні мистецтва. Ефемерне мистецтво піддає сумніву традиційне ототожнення цінності художнього твору з його матеріальною сталістю та вічністю.