Георгіанська епоха

Термін «георгіанський» застосовують до стилів, що переважали у Великій Британії за правління чотирьох королів на ім'я Георг — з 1714 до 1830 року (іноді період продовжують до 1837 року). Це доба, позначена насамперед пануванням класицизму й палладіанства в архітектурі та декоративному мистецтві. Георгіанський стиль вирізняється симетрією, ясними пропорціями, стриманою елегантністю й опертям на давньоримські та ренесансні зразки, які поширював італійський архітектор Андреа Палладіо. Взірцями георгіанської архітектури стали витончені міські будинки з терасами, площі та ансамблі Бата й Единбурга, а також заміські садиби. У меблярстві доба уславлена іменами Томаса Чіппендейла, Джорджа Гепплвайта й Томаса Шератона, а в кераміці — фарфором і фаянсом Джозайї Веджвуда. В образотворчому мистецтві це час розквіту англійського портрета й пейзажу: тоді працювали Джошуа Рейнольдс, Томас Ґейнсборо, а згодом Джон Констебл і Вільям Тернер. Наприкінці періоду постала також вишукана декоративність стилю ридженсі. Загалом георгіанська доба вважається класичним, гармонійним етапом британської культури, що заклав підвалини національного смаку в архітектурі та ужитковому мистецтві.