Гратаж

Гратаж (від французького gratter — «шкребти») — живописна техніка, за якої фарбу вишкрябують із поверхні полотна чи паперу гострим інструментом, оголюючи нижні шари або основу. Полотно попередньо вкривають шаром олійної фарби й накладають на текстурований предмет, після чого зішкрібання створює несподівані фактурні ефекти. Техніку винайшов сюрреаліст Макс Ернст 1927 року як засіб автоматизму — способу обійти свідомий контроль художника й дати простір випадковості та підсвідомому. Найповніше гратаж застосовував Макс Ернст, поєднуючи його з фротажем; він переносив рельєф дерева, листя чи сітки на живописну поверхню. Разом із декалькоманією та фумажем гратаж належить до арсеналу експериментальних методів, якими сюрреалісти розширювали межі традиційного малярства. Для української художньої освіти й практики гратаж лишається важливим прикладом технік автоматизму, що впливали на європейський модернізм і графічні пошуки XX століття.