Гуцульщина
Етнографічний регіон в Українських Карпатах, край гуцулів, з виразною пастівницькою культурою та розвиненими художніми ремеслами: різьбленням, ткацтвом, вишивкою, писанкарством, обробкою металу й шкіри, гончарством.
Гуцульщина охоплює південні частини Надвірнянського й Косівського районів та Верховинський район Івано-Франківської області, південь Вижницького й Путильського районів Чернівецької області та Рахівський район Закарпатської області (за адміністративним поділом на час укладання енциклопедії). Її площа — близько 6 тисяч квадратних кілометрів. Чіткої межі із сусідніми краями немає: Косів, Кути, Яблунів, Вижниця лежать у перехідній смузі до Покуття. Найдавніші документально засвідчені поселення походять із XIV століття.
Основою господарства було скотарство, насамперед відгінне вівчарство на полонинах; рільництво мало другорядне значення. Звідси й характерні риси культури: розпорошені по схилах садиби, замкнений двір-ґражда, сезонні пастуші оселі, обряди, пов'язані з худобою та вогнем, трембіта, коломийки. Традиційний одяг — сорочка, широкий шкіряний пояс-черес, хутряний безрукавний кептар, сердак, постоли, у чоловіків — капелюх-кресаня.
Гуцульські ремесла — різьблення по дереву, ткацтво й килимарство, вишивка, писанкарство, вироби з металу (мосяжництво) і шкіри, кераміка. В орнаменті панує геометрія: ромби, розети, трикутники. Вишивка має виразні локальні відміни — наприклад, космацька виконана дрібним хрестиком у жовтогарячих тонах, у верховинській переважає чорний. Головні осередки — Косів, Космач, Яворів, Річка, Брустури, Верховина; фахівців готують Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва й Вижницький коледж прикладного мистецтва. Засадничою працею про край є п'ятитомна «Гуцульщина» Володимира Шухевича (1899–1908).
До Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України внесено низку гуцульських елементів: традицію гуцульської писанки (2018), гуцульську коляду та плєси Верховинського району (2019), карпатське ліжникарство (2020), гуцульську бриндзю (2022), традицію гуцульського художнього дереворізьблення (2023), гуцульську сирну пластику (2024); косівська мальована кераміка є також у списку ЮНЕСКО (2019). Гуцульщина — частина Карпатського регіону, але не тотожна йому: поруч лежать Бойківщина, Лемківщина, Покуття, Буковина, Закарпаття.
