Інтимізм

Інтимізм (фр. intimisme) — французький живописний напрям кінця дев'ятнадцятого й початку двадцятого століття, що зображує тихі, затишні побутові сцени в приватному просторі помешкання: жінок за читанням, накриті столи, освітлені лампою інтер'єри, родинні кімнати. Найпослідовнішими представниками інтимізму були П'єр Боннар та Едуар Вюйар, обидва пов'язані з групою Набі. Їхні полотна вирізняються теплою, приглушеною палітрою, дрібним мерехтливим мазком, декоративним ущільненням поверхні та увагою до візерунків шпалер, тканин і світлових плям. Замість героїчних чи історичних сюжетів інтимісти підносили щоденне й непомітне до рівня естетичної медитації, продовжуючи традицію інтер'єрного жанру голландського малярства сімнадцятого століття та вбираючи уроки імпресіонізму. Термін підкреслює не лише камерність мотивів, а й особливу емоційну близькість між глядачем і зображеною сценою. Інтимізм справив вплив на розвиток модерного живопису повсякдення в багатьох європейських школах, зокрема й українській.