Хартумська школа

Хартумська школа (Khartoum School) — модерністський художній рух, що виник у Судані близько 1960 року й прагнув виробити новий візуальний словник для відображення унікальної ідентичності новоствореної незалежної нації після здобуття країною незалежності 1956 року. Рух зосереджувався навколо коледжу образотворчого та прикладного мистецтва в Хартумі, а його провідними постатями були художники Ібрагім ель-Салахі, Ахмед Шибрайн і Камала Ібрагім Ісхаг. Митці школи прагнули поєднати впливи західного модернізму з місцевими джерелами — арабською каліграфією, ісламським орнаментом, африканськими мотивами й традиціями матеріальної культури Судану. Центральним для їхньої естетики стало поняття «хуруфія» — творче використання арабських літер і каліграфічних знаків як пластичних, майже абстрактних елементів композиції. У такий спосіб художники намагалися відобразити подвійну — африканську й арабо-ісламську — спадщину суданської культури й утвердити самобутнє постколоніальне мистецтво. Ібрагім ель-Салахі згодом набув міжнародного визнання як один із найвизначніших майстрів африканського модернізму. Хартумська школа посідає важливе місце в історії сучасного африканського й арабського мистецтва.