Художники кухонної раковини

Художники кухонної раковини (Kitchen Sink painters) — група британських митців, які працювали в 1950-х роках і зображували звичайних людей у сценах повсякденного, часто вбогого й непривабливого життя. Термін уперше вжив критик Девід Сильвестр як назву статті в журналі Encounter (грудень 1954), натякаючи на картини Джона Бретбі із зображенням кухонної раковини; він іронічно вказує на прагнення художників показувати найбуденніші, найприземленіші аспекти побуту робітничого класу — захаращені кухні, тісні квартири, брудний посуд і предмети щоденного вжитку. До групи належали Джон Бретбі, Джек Сміт, Едвард Мідлдич і Дерек Ґрівз, яких критик Девід Сильвестр об’єднав під цим означенням у середині 1950-х років. Їхній стиль вирізнявся густими, енергійними мазками, приглушеною палітрою й підкресленою соціальною спрямованістю. Рух був частиною ширшої тенденції в британській культурі повоєнного десятиліття — так званого «соціального реалізму» та літератури «сердитих молодих людей», що зверталися до тем класу, буденності й соціальної нерівності. Творчість художників кухонної раковини протиставлялася як абстракції, так і салонному естетизму й репрезентувала британське мистецтво на Венеційській бієнале 1956 року. Згодом деякі учасники, зокрема Бретбі, відійшли від цієї манери.