Косівський осередок
Сукупність народних і професійних художніх ремесел міста Косова та довколишніх сіл Гуцульщини, насамперед косівська мальована кераміка та ручне ткацтво (ліжникарство й килимарство). Це дві різні традиції зі спільним осередком і спільною фаховою школою.
Косів — місто на Івано-Франківщині, один з головних осередків народних ремесел Гуцульщини: тут і в сусідніх селах розвинулися різьблення по дереву, гончарство, ткацтво, зокрема ліжникарство й килимарство. Фахову основу дала школа, заснована в Косові 1882 року як ткацька; після низки перейменувань вона стала Косівським інститутом прикладного та декоративного мистецтва, який від 2006 року входить до Львівської національної академії мистецтв і навчає кераміки, текстилю, обробки дерева, металу й шкіри.
Косівська мальована кераміка — це посуд, обрядові предмети, іграшки та кахлі з місцевої сірої глини, вкритої шаром білої. По підсохлому черепку продряпують контур малюнка (ритування), виріб випалюють і розписують оксидами металів — переважно зеленим і жовтим; під час випалу зелена фарба розтікається, і виникає ефект, подібний до акварелі. Головна ознака — сюжетний, фігуративний розпис зі сценами з історії, побуту, вірувань і фольклору гуцулів та з місцевими рослинами й тваринами. Гончарство Косова трималося на родинах майстрів Косова, Кутів і довколишніх сіл; серед найвідоміших майстрів XIX століття — Олекса Бахматюк (1820–1882).
Косівське ткацтво — окрема традиція з іншою мовою форм. Гуцульські килими будуються на поперечних смугах із геометричних фігур — ромбів, шестикутників; поле ділиться на три, п'ять або сім частин, колорит теплий: жовтогарячий у поєднанні з білим, чорним і зеленим. Ліжник — товсте ворсове вовняне покривало; ліжникарством відомі Косів, Яворів та інші села. На відміну від кераміки, де головне — мальований сюжет, у ткацтві орнамент суто геометричний.
Статус охорони мають не всі складники. «Традицію косівської мальованої кераміки» внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України (2012) і до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО (2019). «Карпатське ліжникарство» є в Національному переліку (2020). Косівського килимарства як окремого елемента в цих списках немає. Косів не слід ототожнювати з усім гуцульським мистецтвом: це один із його осередків.
