Новий англійський художній клуб

Новий англійський художній клуб (New English Art Club) — виставкове товариство художників, засноване в Лондоні 1886 року митцями, які зазнали впливу французького імпресіонізму й чиї роботи відхиляла консервативна Королівська академія. Клуб постав як альтернатива академічній системі й прагнув надати незалежну платформу молодшому поколінню живописців, багато з яких навчалися в Парижі й перейняли пленерні методи та світлу палітру французьких майстрів. Серед засновників і ранніх учасників були Джон Сінгер Сарджент, Філіп Вілсон Стір, Джордж Клаузен, Стенхоуп Форбс і, згодом, Уолтер Сікерт, який відіграв провідну роль у діяльності товариства. Наприкінці 1880-х років Сікерт і Стір утворили всередині клубу «імпресіоністичне ядро» й 1889 року влаштували власну виставку «Лондонські імпресіоністи». Новий англійський художній клуб став важливим осередком прогресивного британського мистецтва рубежу століть і сприяв поширенню імпресіоністичних та реалістичних тенденцій у Великій Британії. Товариство діє й донині, зберігаючи традицію фігуративного живопису з натури.