Нові топографії

Нові топографії (New Topographics) — термін, запроваджений куратором Вільямом Дженкінсом 1975 року для позначення групи американських фотографів, чиї переважно чорно-білі відбитки міського й приміського ландшафту мали подібну, свідомо буденну естетику. Назва походить від виставки «New Topographics: Photographs of a Man-Altered Landscape», що відбулася того року в Рочестері. До кола авторів належали Роберт Адамс, Льюїс Балц, Бернд і Гілла Бехер, Стівен Шор та інші. Ці фотографи відмовилися від романтичного, піднесеного зображення незайманої природи на користь стриманого, майже нейтрального документування змінених людиною просторів — паркінгів, складів, типових забудов, промзон і передмість. Їхній холоднуватий, безпристрасний погляд порушував питання про вплив індустріалізації, споживання й забудови на довкілля. «Нові топографії» кардинально вплинули на подальший розвиток пейзажної та концептуальної фотографії, надихнувши покоління авторів у всьому світі, зокрема тих, хто досліджує постіндустріальні й трансформовані ландшафти, актуальні й для України.