Об'єктивна абстракція

Об'єктивна абстракція — негеометричний, вільний стиль абстрактного мистецтва, що його розвинула група британських художників на початку 1930-х років. Напрям остаточно оформився під час однойменної виставки «Objective Abstractions», проведеної 1934 року в лондонській галереї Zwemmer. На відміну від строгого геометричного конструктивізму, поширеного в тогочасній Європі, ці митці працювали в манері спонтанного, чуттєвого, майже імпровізаційного мазка, у якому абстрактна форма виростала безпосередньо з самого процесу малювання, а не з попередньо продуманої схеми. Живопис поставав як самодостатня реальність кольору й фактури, «об'єктивна» саме тому, що не зображала зовнішній світ, а існувала як самостійний матеріальний факт. До учасників групи належали Родріго Мойніхен, Джеффрі Тіббл та Ґрем Белл. Об'єктивна абстракція певною мірою передбачила пізніший ташизм і абстрактний експресіонізм із їхнім наголосом на жесті та автономії малярської поверхні. Хоча рух був нетривалим, він став важливим епізодом раннього британського абстрактного мистецтва.