Фотограма

Фотограма — фотографічне зображення, отримане без камери: об'єкти розкладають безпосередньо на світлочутливому папері, який потім експонують до світла. Ділянки, закриті предметами, лишаються світлими, а відкриті — темніють, унаслідок чого виникають силуети, напівпрозорі контури й тональні переходи. Техніка сягає корінням ранніх «фотогенічних малюнків» Вільяма Генрі Фокса Толбота та ботанічних ціанотипій Анни Аткінс. У 1920-х роках фотограму піднесли до самостійного мистецтва аванґардисти: Ласло Мохой-Надь, Крістіан Шад (шадографи) та Ман Рей (райографи), для яких вона стала способом дослідити чисту гру світла й форми. Фотограма унаочнює саму природу фотографії — дію світла на матеріал — і залишається популярним інструментом експериментальних та освітніх практик, зокрема серед українських митців, що працюють на межі абстракції й документальності.