Портрет
Жанр образотворчого мистецтва й окремий твір, що зображує конкретну реальну людину або групу людей і передає її подобу.
Портрет — зображення конкретної людини чи групи людей у живописі, скульптурі, графіці, фотографії. Визначальна ознака — намір передати справжню або гадану подобу зображеного, зазвичай разом з обличчям. Зображення безіменних, вигаданих чи міфологічних постатей портретом не є: тезаурус Ґетті відносить їх до окремого поняття — «фігури».
Портретування відоме щонайменше від Стародавнього Єгипту. До появи фотографії мальований, різьблений чи рисований портрет був єдиним способом зафіксувати зовнішність людини; водночас він засвідчував владу, статус, багатство чи вченість моделі й тому здебільшого її прикрашав. У XVII столітті Французька королівська академія закріпила ієрархію жанрів живопису, де портрет посідав друге місце після історичної картини. Згодом головним засобом традиційного портретування стала фотографія, а від 1990-х років митці створюють і відеопортрети.
В Україні, за «Енциклопедією українознавства», портрет — найдавніший різновид світського мистецтва: до ранніх пам’яток належить фреска із зображенням родини Ярослава Мудрого в Софії Київській (1044), а окремим жанром він став у XVI столітті. Для XVII–XVIII століть характерна парсуна (від лат. persona) — репрезентативний портрет знатної особи в багатому вбранні. Серед майстрів пізнішого часу — Дмитро Левицький, Володимир Боровиковський, Тарас Шевченко, Олександр Мурашко.
