Раку
Японська техніка низькотемпературного випалу кераміки, за якої розжарений виріб виймають із печі й студять на повітрі; також самі вироби.
Раку — водночас назва техніки випалу й кераміки, виготовленої в цій техніці. За традиційним японським способом виріб випалюють за низької температури, виймають із печі ще гарячим і лишають холонути на відкритому повітрі. Кераміку раку вкривають свинцевою поливою; через низьку температуру випалу черепок лишається м’яким і пористим.
Раку — це не будь-яка «кераміка з ефектами» й не назва поливи: термін позначає конкретний спосіб випалу та пов’язану з ним японську традицію. Її започаткував у XVI столітті, в добу Момояма, гончар Тьодзіро, родоначальник династії Раку. Технічне коріння традиції — триколірна поливна кераміка санцай китайської доби Мін. Найдавніший твір, який приписують Тьодзіро, — фігура лева 1574 року, а перші чаші для чаю він, імовірно, зробив близько 1579 року. Чаша раку постала з естетики вабі, яку обстоював майстер чайної церемонії Сен-но Рікю.
