Променізм

Променізм, або районізм (Rayonism, від фр. rayon — «промінь») — рання форма абстрактного мистецтва, що характеризується взаємодією ліній і форм, які походять від променів світла, відбитого від предметів. Напрям розробили художники Михайло Ларіонов та Наталія Гончарова близько 1912–1913 років і оприлюднили в маніфесті 1913 року. Променізм спирався на ідею, що око бачить не самі предмети, а промені світла, які вони випромінюють; завдання художника — зобразити не річ, а перетин цих невидимих світлових потоків у просторі. На полотнах поставали динамічні пучки барвистих ліній, що перетиналися під різними кутами, створюючи мерехтливе, майже безпредметне поле. Теоретично напрям перегукувався з ідеями італійського футуризму щодо руху, динаміки й енергії, а також із науковими уявленнями свого часу про світло. Гончарова, чия творчість була тісно пов'язана з народним мистецтвом (лубком, розписною вивіскою) та іконописом, привнесла в променізм відчуття кольору й декоративного ритму. Хоча рух проіснував недовго, він став одним із найраніших кроків до цілковитої абстракції в європейському мистецтві.