Салон

Салон — це офіційна художня виставка, назва якої походить від Salon Carré (Квадратного салону) в паризькому Луврі, де з 1725 року Французька королівська академія живопису та скульптури влаштовувала експозиції творів своїх членів. Упродовж XVIII та XIX століть Салон став найпрестижнішою й найвпливовішою публічною виставкою мистецтва в Європі: відбір робіт здійснювало академічне журі, а схвалення чи відхилення могло вирішити долю художника. Виставки супроводжувалися жвавою критикою — саме тут зародилася професія художнього критика, а такі автори, як Дені Дідро та згодом Шарль Бодлер, писали розлогі огляди. Жорсткий консерватизм журі породив опір: у 1863 році під тиском відхилених художників Наполеон III дозволив Салон відкинутих (Salon des Refusés), де показали, зокрема, «Сніданок на траві» Едуара Мане. Пізніше незалежні об'єднання створили власні майданчики — Салон незалежних (без журі, з 1884) та Осінній салон (з 1903), який став трибуною фовістів і кубістів. Так поняття «салон» перетворилося на символ конфлікту між офіційним академізмом і авангардом, а також на модель публічної художньої інституції, що впливала й на культурне життя інших країн, зокрема Східної Європи та України.