Скульптура

Скульптура — це тривимірний вид образотворчого мистецтва, твори якого створюють одним із чотирьох основних процесів: різьбленням, моделюванням, литтям або конструюванням. Різьблення (субтрактивний метод) полягає у видаленні матеріалу з блоку каменю чи дерева; моделювання (адитивний метод) — у ліпленні форми з м'якого матеріалу на кшталт глини чи воску; лиття переводить модель у метал через форму; конструювання (асамбляж) поєднує окремі елементи в єдине ціле. Скульптура існує в реальному просторі, її можна оглядати з різних боків, а гра світла на об'ємах і фактурах є важливою частиною виразності. Розрізняють круглу скульптуру, яку можна обійти навколо, та рельєф, що виступає з площини. Історія скульптури сягає доісторичних фігурок і триває через велич єгипетської, грецької та римської пластики, готику, ренесанс із Мікеланджело, бароко Берніні аж до модерну, коли Роден оновив мову форми, а XX століття породило абстрактну, кінетичну й конструйовану скульптуру. Українська скульптурна традиція охоплює давньоруську різьбу, барокове оздоблення, монументальну пластику та модерн, представлений майстрами на кшталт Олександра Архипенка, який радикально переосмислив об'єм і порожнечу у світовій скульптурі.