Моторошне

Моторошне, або «незбагненне» (the uncanny) — естетична й психологічна категорія, найповніше сформульована Зигмундом Фройдом у нарисі «Das Unheimliche» (1919). Фройд визначав моторошне як особливий різновид страху, що виникає тоді, коли щось водночас знайоме й чуже: коли давно витіснене повертається у звичному вигляді. Німецьке unheimlich буквально означає «не-домашнє», протилежне затишному й безпечному, і саме злиття знайомого й тривожного породжує це специфічне відчуття. Прикладами слугують ляльки, воскові фігури, автомати, двійники, ожилі речі — усе, що коливається на межі живого й неживого. Поняття мало величезний вплив на мистецтво XX століття, надто на сюрреалізм: Джорджо де Кіріко, Ганс Беллмер, Мерет Оппенгейм і Макс Ернст навмисно створювали образи, що викликають цю ніякову тривогу. Пізніше моторошне стало важливим інструментом критичного аналізу фотографії, інсталяції та інших медіа, зокрема у працях мистецтвознавця Гела Фостера. Категорія лишається продуктивною для розмови про твори, які розхитують межу між знайомим і чужим, живим і мертвим, реальним і уявним, викликаючи в глядача глибокий психологічний неспокій.