Полотно

Полотно — це міцна ткана тканина, яку традиційно використовують як основу для живопису, тобто поверхню, на яку наносять фарбу. Її виготовляють переважно з льону або бавовни; лляне полотно вважається якіснішим і довговічнішим, тоді як бавовняне дешевше й поширеніше в новітні часи. Перед малюванням полотно натягують на дерев'яний підрамник і ґрунтують — покривають шаром клею та ґрунту (наприклад, левкасу або акрилового ґрунту), який ізолює волокна від фарби й створює придатну для письма поверхню. Полотно поступово витіснило дерев'яну дошку як головну основу для станкового живопису в Європі приблизно від XV–XVI століть, особливо у Венеції, де вологий клімат псував дерев'яні панелі. Порівняно з деревом полотно було легшим, дешевшим, дозволяло створювати картини великих розмірів і легко транспортувати їх у згорнутому вигляді. Ця зміна мала й естетичні наслідки: зерниста фактура тканини сприяла більш вільному, мальовничому мазку, який розвивали такі майстри, як Тиціан і Рембрандт. Від доби Відродження й донині натягнуте ґрунтоване полотно залишається найпоширенішою основою для олійного та акрилового живопису, а сам вислів «полотно» часто вживають як синонім картини.