Конструкціонізм

Конструкціонізм — напрям абстрактного мистецтва, що розвинувся у Великій Британії приблизно з 1950 року як пізнє продовження традицій конструктивізму. Британські художники прагнули будувати твір за об'єктивними, раціональними принципами, а не зображати навколишній світ. Вони спиралися на природно виникаючі пропорційні системи, математичні ряди та ритми, щоб надати геометричній абстракції відчуття закономірності й гармонії. Провідними постатями руху були Віктор Пасмор, Кеннет Мартін, Мері Мартін та Ентоні Гілл, які створювали рельєфи, конструкції та мобілі з промислових матеріалів — металу, скла, пластику. Конструкціонізм відкидав емоційну спонтанність на користь ясності, порядку й точності, розглядаючи мистецтво як побудову, а не як наслідування. Для української культурної традиції цей рух цікавий тим, що продовжує лінію європейського конструктивізму, до раннього формування якого долучилися митці, пов'язані з Києвом і Харковом, зокрема Олександра Екстер та коло українського авангарду, що працювало з геометрією форми та кольору.