Мементо морі

Мементо морі (лат. memento mori — «пам'ятай про смерть») — художній твір або мотив, створений, щоб нагадати глядачеві про неминучість смерті, тлінність земного життя й марноту мирських благ. Це водночас філософська і моральна настанова, укорінена в античній та християнській традиціях: усвідомлення смертності мало спонукати людину жити чесно, дбати про душу й не прив'язуватися до минущого. У мистецтві ідея втілюється через набір упізнаваних символів. Найхарактерніший символ memento mori — людський череп, а також згаслі свічки, пісочні годинники й годинники (плин часу), зів'ялі квіти, гнилі плоди, мильні бульбашки й кістки. Ці образи розквітли в європейському мистецтві доби бароко, надто в натюрмортах-ванітас XVII століття, а також у надгробній скульптурі, портретах і релігійному живописі Середньовіччя й Ренесансу. Мотив нерідко поєднувався з написами-девізами. Memento mori відображав глибоку релігійність і гостре відчуття крихкості життя, посилене епідеміями чуми й війнами. Ідея й символіка смертності продовжують надихати митців і в сучасному мистецтві, від Дам'єна Герста до концептуальних інсталяцій.