Табло

Табло — це живопис, у якому персонажі розташовані для картинного або драматичного ефекту й видаються цілком заглибленими у свої дії, зовсім не усвідомлюючи присутності глядача. Термін походить від французького tableau («картина») і в теорії мистецтва позначає композицію, яка постає перед нами як самодостатня, замкнена сцена, ніби застигла мить дії. Фігури не «грають на публіку» й не звертаються до глядача поглядом чи жестом, а поводяться так, наче четвертої стіни між картиною й тим, хто дивиться, взагалі не існує. Поняття табло розробив у XVIII столітті філософ Дені Дідро, який протиставляв правдиву заглибленість персонажів у дію штучній театральності. Пізніше історик мистецтва Майкл Фрід у працях про «поглинутість» і «театральність» показав, наскільки важливою була ця стратегія для розвитку європейського живопису від Шардена й Ґреза далі. Спорідненим є поняття «живої картини» (tableau vivant), коли живі люди застигали в позах, відтворюючи відому картину. Ідея табло вплинула також на фотографію та кіно, де режисоване, композиційно вибудуване «табло» стало окремим виразним прийомом побудови кадру.