Вашингтонська кольорова школа

Вашингтонська кольорова школа (Washington Color School) — художній рух, що виник наприкінці 1950-х — на початку 1960-х років у Вашингтоні (округ Колумбія) й розвивав абстрактне мистецтво, засноване на кольорі. Ключовими постатями стали Морріс Луїс і Кеннет Ноланд, а також Джин Девіс, Говард Мерінг, Томас Даунінг і Пол Рід. Рух виріс із живопису кольорового поля (color field painting) і був частиною ширшого напряму пост-мальовничої абстракції (post-painterly abstraction), який теоретично обґрунтував критик Клемент Ґрінберг. Художники школи відмовилися від жестової експресії абстрактного експресіонізму на користь чистого, спокійного, оптичного впливу кольору. Важливою технічною інновацією стало «просочування» (staining): Луїс і Ноланд наносили розріджену акрилову фарбу безпосередньо на непроґрунтоване полотно, завдяки чому колір проникав у волокна тканини й ставав невіддільним від поверхні, усуваючи відчуття мазка. Луїс створював плинні завіси й струмені кольору у серіях «Veils» та «Unfurleds», а Ноланд працював із концентричними колами-мішенями й шевронами. Вашингтонська кольорова школа зробила вагомий внесок у розвиток американської абстракції та геометричного, оптично насиченого живопису 1960-х років.